А адже згідно правовим документам Російської Федерації і вимог Конвенції, кожна дитина має право на захист від психологічного чи фізичного насильства, а також від образ. Більше того, психологи в один голос стверджують, що тілесні покарання дітей неефективні і можуть завдати серйозної шкоди психіці малюка. У даній статті постараємося пояснити кожному з батьків, чому не варто піднімати руку на свого малюка.
Вплив фізичного покарання на дитину
Базовий невроз
За словами фахівців, регулярні фізичні покарання вчать дитину боятися покарання з боку батьків, а зовсім здійснення поганого вчинку. Тобто доросла людина таким методом отримує можливість контролювати дитину лише одну мить, за допомогою страху, що самим негативним чином позначиться на психіці малюка. Страх, випробовуваний до людини, яку малюк любить і від якого залежить, поступово формує в нього, так званий, базовий невроз. Дане відхилення в майбутньому обов'язково позначається на психіці людини зниженням власної самооцінки, невмінням встановлювати близькі контакти з оточуючими, а тому впливає на успішність людини.
Відсутність самоконтролю
Іншим, не менш важливим негативним фактором, до якого призводять тілесні покарання, є формування аналогічного поведінки у дітей. Батьки тьопають своїх малюків, так як не здатні в хвилини гніву контролювати свою поведінку. У цьому випадку вони втрачають моральне право вимагати від крихти контролювати власні вчинки.
Формування права сильного
Логічно, що караючи свою дитину фізично, дорослі користуються правом сильнішого. Справжнього виховання таким чином добитися не можна, адже малюк не розуміє в підсумку, в чому він був неправий, але чітко засвоює - сильний правий завжди. Ця теза у міру дорослішання дитина відпрацьовує на тварин, а також на більш слабких дітей. У дитини формується поняття того, що агресія - це норма поведінки, а значить, подорослішавши, своїх дітей він буде виховувати точно також.
Проблеми в розвитку
За словами психологів, наслідки тілесних покарань можуть бути самими непередбачуваними, причому неважливо, карають дитину ременем щодня або відбувається це зрідка. Чим молодша дитина, тим вища ймовірність того, що дорослішаючи, малюк буде відставати у фізичному, психологічному та мовному розвитку. Очікування наступного покарання розвиває у дитини почуття постійного страху, неврози і провокує головний біль. Такому маляті дуже важко зосередитися на шкільних заняттях або іграх, він постійно знаходиться в напрузі.
Якщо не обійтися без покарань
Бувають випадки, коли батько вирішив все-таки застосувати до дитини форму тілесного покарання, однак для цього має бути серйозний привід. Перш за все, таке покарання має бути справедливим, адже тільки в цьому випадку малюк усвідомлює те, що поводився неправильно. Основою для таких покарань може стати лише аморальний вчинок, відмова крихти підкорятися розумного вимогу дорослого, порушення інтересів сім'ї, грубість, неохайне ставлення до речей або заподіяння образи оточуючим. Не варто карати дитину, якщо він, заступаючись за слабкого, вдарив іншого дитини.
Крім того, тілесні покарання дітей не повинні входити в звичку. Покаравши малюка потрібно пробачити і забути про інцидент. Більш того, не варто застосовувати силу до хворої дитини, під час їжі, занять, або відразу після духовної чи фізичної травми. Батькам слід знати, що фізичне покарання це вираження власного безсилля перед негативною поведінкою дитини, невміння змінити ситуацію за допомогою інших методів виховання. Любіть своїх дітей!
Коментарі
Дописати коментар