Фторхінолони, які є основними діючими речовинами Ципрофлоксацину, являють собою штучно створені хімічні речовини, розроблені ще у вісімдесятих роках минулого століття. Створені на їх основі антибіотики широкого спектру дії дозволяють боротися з інфекціями кісток і м'яких тканин, шкіри, дихальних шляхів, а також шлунково-кишкового тракту. Крім того, показанням до застосування даного засобу є інфекції, викликані кампілобактеріями, шигеллой, сальмонелою та іншими збудниками. Ципрофлоксацин допомагає перемогти гонококові інфекції, застосовується при сепсисі, менінгіті, а також післяопераційних інфекційних ускладненнях. При прийомі антибіотика всередину, він швидко проникає в нирки і знищує домінуючий патогенний збудник, допомагаючи справитися з ускладненнями інфекцій сечових шляхів. Призначають препарат і при лікуванні інфекцій у хворих на онкологію.
За своїм антибактеріальній дії Ципрофлоксацин схожий з іншими препаратами групи фторхінолонів, однак є більш дієвим. Приміром, він в 8 разів ефективніше ніж Норфлоксацин.
Даний антибіотик приймається всередину або вводиться в організм парентерально, тобто минаючи шлунковий тракт. Потрібно відзначити, що при прийомі кошти натщесерце Ципрофлоксацин добре всмоктується, досягаючи максимальної концентрації в крові вже через 1-2 години (при введенні препарату внутрішньовенно - через 30 хвилин). Приблизно 40% кошти виводиться з організму з сечею протягом 24 годин.
Говорячи про прийом Ціпрфлоксаціна варто відзначити, що при неускладнених інфекціях дихальних шляхів і сечостатевої системи антибіотик приймають двічі на день по 0, 125-0, 25г. Інфекції з ускладненнями припускають прийом 0, 25-0, 5г препарату двічі на день. У найважчих випадках лікарі призначають по 0, 75г Ципрофлоксацину 2 рази на день (якщо не проводиться парентеральне лікування). Тривалість лікування цим засобом становить від 5 до 15 днів.
При лікуванні особливо важких інфекцій, а також при неможливості прийому препарату у вигляді таблеток, Ципрофлоксацин вводиться внутрішньовенно короткочасними інфузіями, причому його можна вводити без розведення або ж розвести в 5% розчині глюкози. Концентрат розчину в ампулах перед введенням необхідно розводити.
Неускладнений цистит (запалення сечового міхура), а також гонорея повинні лікуватися введенням Ципрофлоксацину в разовій дозі внутрішньовенно по 0, 1г або прийомом всередину по 0, 25г. У день необхідно застосовувати препарат 2 рази. Причому, якщо стан хворого поліпшується, лікар радить переходити з внутрішньовенного введення на прийом препарату в таблетках.
Як і будь-який антибіотик, Ципрофлоксацин має ряд протипоказань. Так, препарат не можна приймати хворим на епілепсію, а також особам з сприйнятливістю до хінолонів. Препарат протипоказаний годуючим мамам, вагітним жінкам, а також підліткам до 15 років, так як у них ще не завершено формування скелета. Людям з порушенням функції нирок Ципрофлоксацин призначають у звичайних дозах, однак згодом зменшують дози з урахуванням кліренсу креатину. Даний препарат не можна застосовувати одночасно з лужними водами, а також з антаііднимі препаратами, які знижують кислотність шлунка.
Зазвичай Ципрофлоксацин переноситься добре. Найчастіше побічні дії проявляються алергічними реакціями - висипом і свербінням шкіри. Зрідка прийом препарату може викликати набряк обличчя, відсутність апетиту, блювоту і нудоту, біль у животі, пронос, а також почуття занепокоєння, порушення сну та зміни в складі крові. У рідкісних випадках прийом препарату може порушити смак і сприйняття запаху. Важливо знати, що при лікуванні Ципрофлоксацином та іншими препаратами на основі фторхінолонів, варто уникати впливу ультрафіолетових променів, тобто не відвідувати солярій і зменшити час перебування на сонці. Бережіть себе і приймайте антибіотики лише в тих випадках, коли ці кошти дійсно необхідні!
Коментарі
Дописати коментар